Одесса, ул. Дворянская 7
+380633496238
Yurisprudent.odessa@gmail.com

Проблеми розвитку і удосконалення криміналістики та кримінального-процесу на сучасному етапі

Юридическая компания

pulyaЯк відомо, криміналістика не тільки творчо пристосовує досягнення природних, технічних і суспільних наук для боротьби зі злочинністю, але і сама певним чином впливає на їх окремі галузі. Такий зв’язок має місце і у взаємостосунках криміналістики з правовими науками. Серед них кримінально-процесуальна наука, яка більше ніж інші відчуває на собі вплив і сама впливає на розвиток криміналістики. Тісний взаємозв’язок цих наук обумовлений тим, що криміналістика на початковому етапі виникла і розвивалась в межах кримінального процесу. В даний час взаємозв’язок цих наук помітно посилюється. В умовах науково-технічної революції, розвиток криміналістики особливо пов’язаний з розвитком і удосконаленням кримінально-процесуального законодавства і кримінально-процесуальної науки.                                                                Дослідження підтверджують те, що взаємодія криміналістики і кримінально-процесуальної науки матеріалізується головним чином у кримінально-процесуальних нормах, які в перше приймаються або рекомендуються для прийняття. Поява нової норми, таким чином, розглядалась як результат ефективної взаємодії криміналістики і кримінального процесу. У такий спосіб вирішувалась проблема правового регулювання використання досягнень науки і техніки у кримінальному судочинстві. Головне завдання цього процесу полягало у: визначенні мети використання науково-технічних засобів у процесі розкриття і розслідування злочинів; вироблення формулювань для нормативного забезпечення законності застосування рекомендованих криміналістикою нових технічних засобів, прийомів і методів; розробці критеріїв допустимості використання, отриманих в результаті застосування технічних засобів доказування, у кримінальному судочинстві. При такому підході до оцінки ефективності взаємозв’язку криміналістики з кримінальним процесом справедливе зауваження про відставання правової регламентації по розробці і впровадженню технічних засобів у слідчу, експертну і судову практику.                               Розвиток криміналістики на сучасному етапі характеризується зростанням інтересу до питань її взаємозв’язку з іншими галузями знань, практичною діяльністю, питанням вироблення оптимальної процедури створення, конструювання наукових висновків і передачі отриманих результатів в практику боротьби зі злочинністю. Головне значення для активізації дослідження зазначеної проблематики не тільки в криміналістиці, але і у всіх прикладних науках, мають об’єктивні закономірності науково-технічного прогресу, в умовах якого зростає значення дійовості наукових рекомендацій і їх практичної застосовуваності.                                                                                                      Різноманітність проблем і потреб слідчої практики, які потребують докладання загальних зусиль криміналістів із вченими-процесуалістами для їх вирішення визначається різними формами взаємодії. Можна виділити такі основні проблеми в сучасних умовах:

   1. Проблему процесуальної регламентації розроблених криміналістикою науково-технічних засобів, тактичних прийомів і методів, що забезпечує закономірність їх застосування у кримінальному судочинстві.                                               Хронічне відставання закону від потреб слідчої практики породжує положення, коли сама практика шукає вихід з положення, яке створилося і знаходить його не завжди найкращий. Одним із можливих шляхів подолання цих труднощів багато вчених вбачають у закріпленні в законі загальних умов допустимості використання наукових рекомендацій, засобів криміналістики в кримінальному судочинстві, які б встановлювали правомірність їх застосування на практиці

      2.  Проблема визнання доказового значення за результатами застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів. В даний час ця проблема вирішується шляхом визнання результатів застосування криміналістичної техніки похідними речовими доказами або ж процесуальними засобами закріплення початкових доказів, або документами. Спроби штучно підвести правову основу під використання у кримінальному судочинстві в якості засобів доказування результатів застосування нових досягнень науки і техніки, доказове значення яких виявляється сумнівним через відсутність нормативного їх закріплення, не самий кращий спосіб вирішення проблеми.

  3. Проблема трансформації криміналістичних рекомендацій у кримінально-процесуальні норми. У теоретичному плані ця проблема широко обговорювалася з позиції з’сування криміналістичної сутності тих рекомендацій, прийомів і методів криміналістики, які отримали статус правових норм, у зв’язку з передбачуваним розширенням кола слідчих дій, а також з питання про поняття, структуру і зміст криміналістичних рекомендацій.

   4. Проблема вирішення криміналістикою нових завдань, що витікають із кримінально-процесуальних норм. Ця проблема формує зворотну залежність — вплив кримінально-процесуального закону на розвиток криміналістики. Отже, можна сказати в основному завдання криміналістик визначаються завданнями кримінального процессу. Встановити чітку межу, за якою просліджувався односторонній вплив кримінально-процесуальних норм на криміналістику або навпаки, практично неможливо через те, що цей процес носить безперервний, взаємопов’язаний характер.                                                                                     Отже, подальший розвиток кримінально-процесуальної науки і криміналістики можливий тільки за умови взаємозбагачення своїми досягненнями. Нормативна вимога швидкості, всебічності і об’єктивності розслідування ставить перед криміналістикою завдання удосконалення наявних і створення нових більш сучасних засобів, спроможних допомагати у вирішені цього завдання. Впровадження їх у практику потребує, в свою чергу, забезпечення правових гарантій використання криміналістичних засобів, прийомів і методів у розкритті і розслідування злочинів. З цієї проблеми витікає одне із завдань криміналістики — наукова розробка прийомів і засобів, правил поведінки, які конкретизують і деталізують кримінально-процесуальні норми. Не менш важливо, у Розвитку науки криміналістики передбачати і ті завдання, які можуть виникнути у зв’язку з передбачуваними змінами і доповненнями кримінально-процесуального законодавства.

Пісов М.П.