»


Роль медіації в системі вирішення господарських спорів

gallery-3Медіація — це метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам спору налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони змогли самостійно обрати той варіант рішення, який відповідатиме їхнім інтересам і задовольнить їхні потреби(Проект закону України від 21.01.2011 р. N 8137 «Про медіацію»). На відміну від формалізованого судового чи арбітражного процесу, під час медіації сторони доходять згоди самі — медіатор не приймає рішення за них.

На території України діє низка Регіональних груп медіації, які об’єдналися в Асоціацію груп медіації України та Український центр порозуміння, Український Центр Медіації (УЦМ),що створений при Києво-Могилянській Бізнес-Школі.

Український Центр Медіації має намір діяти у двох напрямках – навчання медіаторів (освітня сфера) і надання послуг незалежними медіаторами. На сьогоднішній день головним завданням Центру є донести інформацію про медіацію, як ефективний інструмент у вирішенні конфліктів та продемонструвати успішний досвід її застосування(Жмудь В. Запровадження процедури медіації (примирення) у законодавстві України //  Юстініан.-№6.-2008 року — С. 58).

Основні переваги медіації у системі вирішення господарських спорів є: економія часу та коштів; конфіденційність вирішення спору; виграшне рішення для обох сторін; більша ймовірність виконання рішення. Сторони, які самостійно досягли згоди і виробили рішення спільно, на основі власних потреб, більш вмотивовані виконувати досягнуті домовленості порівняно з рішенням, прийнятим за них третьою стороною (у суді); збереження ділових стосунків сторін; неформальність процесу.

Основні принципи медіації: добровільність; незалежність медіатора. Кожній зі сторін надається право самостійно обрати медіатора з реєстру незалежних медіаторів УЦМ; неупередженість медіатора. Медіатор не має право висловлювати власну думку щодо сутності конфлікту; правомочність сторін. Кожна сторона самостійно визначає склад учасників (юристи, родичі, повноважні представники та інші). Зрештою сторони самі вирішують, за яких умов вони будуть укладати угоду чи припиняти медіацію; гнучкість процедури. Рішення приймається сторонами добровільно, без тиску з боку медіатора. Сторони мають право відмовитися від будь-яких запропонованих рішень та звернутися до інших способів вирішення спору(Проект закону України від 21.01.2011 р. N 8137 «Про медіацію»)

Медіація може відбуватися у форматі як спільних, так і окремих приватних (медіатор-сторона) зустрічей. Кожній стороні мають бути забезпечені рівні можливості брати участь у дискусії.

Медіатор може проводити медіацію у спосіб, який він вважатиме доречним, враховуючи обставини справи, побажання сторін та необхідність швидкого і ефективного вирішення спору. Медіатор не уповноважений приймати рішення замість сторін. Медіатор може припинити медіацію, якщо, на його думку, сторони не докладають достатніх зусиль для вирішення спору(Жмудь В. Запровадження процедури медіації (примирення) у законодавстві України //  Юстініан.-№6.-2008 року – С. 65)

Надзвичайно важливо, щоб сторони особисто брали участь у медіації, бажано за сприяння юристів, які, враховуючи усі досягнуті домовленості, допоможуть правильно скласти остаточну угоду в разі врегулювання спору. За взаємною згодою сторін можуть залучатися інші особи, наприклад, спеціалісти, чия присутність допоможе краще зрозуміти ситуацію.Нейтральна третя сторона у процедурі медіації має фундаментальне значення, адже вона сприяє проведенню переговорів між сторонами таким чином, щоб ті могли самостійно віднайти рішення у спорі. Медіатор організує процес переговорів таким чином, щоб допомогти виявити та проаналізувати справжні інтереси сторін, що іноді мають набагато більше значення, ніж правові позиції. Через те що сторони не завжди готові говорити одна з одною про власні пріоритети, без такої допомоги їм часто не вдається досягти (Боброва О.М, Горова А. О., Землянська В. В., Прокопенко Н. М. Відновне правосуддя. Особливості впровадження процедури медіації: європейський досвід. К.: Наш час, 2006. – С. – 164).

Результат розгляду справи у суді зазвичай важко передбачити, а сама процедура судового розгляду залишається поза контролем сторін. Відомо, що забезпечити виконання навіть сприятливого для сторони рішення може бути проблематично. Саме безпосередня участь сторін у виробленні взаємоприйнятного рішення підвищує гарантії того, що домовленість буде дотримана і виконана у майбутньому. Статистика підтверджує, що угоди, досягнуті в результаті медіації, виконуються набагато сумлінніше, ніж судові рішення. До того ж, якщо сторона не задоволена результатами медіації, ніщо не перешкоджає їй звернутися до суду або повернутися до судового розгляду. (Єрьоменко Г., Різенко О. Слід спробувати медіацію! // Бізнес-освіта. Я-перший. –№ 11(12). – 2008. С. 11-14).

Клюс Н.В.

Рейтинг@Mail.ru