»


Кримінально правовий механізм вчинення злочинів пов’язаних з провокацією хабара

279132В сучасних реаліях боротьба з корупцією стала для нас звичайною справою про яку ми чуємо кожен день зі ЗМІ, а самі корупціонери нашими ворогами, але з посиленням протистояння корупції також збільшилась кількість провокацій хабара.

Провокація хабара, тобто свідоме створення службовою особою обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара, щоб потім викрити того, хто дав або взяв хабара. Даний злочин полягає у штучному створенні службовою особою обстановки чи умов, що викликають пропонування хабара або його одержання. Можна виділити такі форми цього злочину як: р

- Свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють пропонування хабара;

- Свідоме створення обстановки й умов, що зумовлюють одержання хабара.

Конкретні способи провокації, які провокатор обирає для досягнення своєї цілі (натяки, поради, рекомендації одержати від будь-кого хабар чи дати його кому-небудь), для кваліфікації значення не мають.

Злочинець може провокувати одержання хабара як сам особисто, так і іншими службовими особами, як особисто пропонувати хабар певній службовій особі, так і зумовлювати пропонування хабара іншими особами. Р

Потрібно розуміти, про те, що давання або одержання хабара, яке відбулося у зв’язку з провокацією, не виключає відповідальності того, хто дав або одержав хабар. Якщо з провокаційною метою службова особа організувала давання чи одержання хабара, підбурила до цього того, хто дав чи одержав хабар, або сприяла йому у цьому, її дії слід розцінювати і як співучасть у хабарництві і додатково кваліфікувати за відповідними статтями.

Особливу увагу потрібно звернути на те що, від провокації хабара слід відрізняти правомірні дії, що вживаються для викриття хабарників. Суть провокації полягає у тому, що провокатор сам викликає в інших намір вчинити злочин з метою їх викриття. Тому не є провокацією хабара дії особи, в якої вимагається хабар, що полягають у передачі хабарнику незаконної матеріальної винагороди з відома правоохоронних органів.

Умисне створення службовою особою необхідної обстановки й умов, що викликають пропонування чи одержання хабара з метою викрити того, хто його дав або одержав (провокація хабара), є закінченим злочином з моменту вчинення зазначених дій незалежно від того, чи було передано або одержано хабар.

Потрібно пам’ятати, що суб’єктом провокації хабара може бути тільки службова особа. Також даний злочин характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що її дії носять провокаційний характер стосовно іншої особи, яку вона провокує на одержання чи давання хабара, і бажає вчинити такі дії.

Кваліфікуючою ознакою провокації хабара є вчинення її службовою особою правоохоронного органу тобто працівників органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митних органів, органів охорони державного кордону, державної податкової служби, органів і установ виконання покарань і т.д Суспільне небезпека здійснення даного злочину саме працівниками правоохоронних органів полягає в тому, що:

По-перше на них покладене завдання боротися з корупцією, а не потурати їй, оскільки в зв’язку зі своїми повноваженнями правоохоронцям даний злочин здійснювати набагато простіше;

По-друге в правоохоронців є прямий умисел, який полягає у вчиненні ними даного злочину з метою  здійснення плану та підвищення показників, нажаль дані випадки є не поодинокі і з караючого меча правосуддя вони перетворюються на  «перевертнів в погонах»;

По-третє механізм здійснення даних діянь в осіб, які борються з корупцією в більшості випадків доведений до досконалості.

Отже, провокація хабара — це спеціальний вид підбурювання до вчинення злочину, а саме, до давання або до одержання хабара, суб’єктом провокації хабара може бути тільки службова особа. Якщо з метою провокації хабар пропонує або дає приватна особа, її дії залежно від конкретних обставин справи слід кваліфікувати або як незакінчений, або як закінчений злочин — давання хабара. Якщо з тією ж метою приватна особа схиляє до давання хабара чи підбурює службову особу до його одержання, організує злочин чи сприяє його вчиненню, її дії потрібно оцінювати як співучасть у даванні або одержанні хабара.

Для боротьби з провокацією хабару необхідно:

По-перше змінити принцип роботи «за планом» в правоохоронних структурах;

По-друге  збільшення покарання (додання конфіскації майна в санкцію статті), оскільки корупція в усіх її формах є  одним з основних чинників, які створюють реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку  держави, вона  негативно  впливає на всі сторони суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини.

По-третє розробити нову стратегію в боротьбі з провокацією хабара та  корупцією, тобто поступово видаляти саму проблему шляхом її попередження. Боротьба з  проявами корупції має ґрунтуватися на поєднанні: профілактичних, правоохоронних і репресивних заходів. При цьому перевагу необхідно віддавати профілактичним заходам загальносоціального і спеціального кримінологічного спрямування. Радикальним вирішенням проблеми провокації хабара є його легалізація з метою перевірки посадових осіб за допомогою спеціально створеного органу, який буде займатися виключно даною категорією справ, але ні в якому разі перед даним органом не можна ставити план та вимагати його виконання, оскільки це приведе до створення карального органу з виключною компетенцією в даній галузі.

Пісов М.П.

Рейтинг@Mail.ru